Щеплення дошкільників

Міносвіти надало роз’яснення щодо обов’язковості прийому дітей до дошкільних навчальних закладів

Міністерство освіти і науки звернуло увагу регіональних управлінь освіти на дотримання порядку прийому дітей до дошкільних навчальних закладів

Про це йдеться у листі профільного міністерства направленому на адреси регіональних управлінь освіти і науки, в якому акцентовано увагу керівників освіти на дотримані державних гарантій щодо прав громадян на освіту та незаконності вимог щодо обов’язкового профілактичного щеплення дітей.

В міністерстві зокрема підкреслюють, що у відповідності з Конституцією кожен має право на освіту, а обов’язком держави є забезпечення доступності дошкільної освіти в державних і комунальних учбових закладах.

У профільному міністерстві зазначають, що конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту і держава має створити можливості для реалізації цього права.

Відповідно до освітнього законодавства, прийом дітей до дошкільних навчальних закладів проводиться за бажанням батьків, які мають право обирати дошкільний навчальний заклад.

У відповідності до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою уряду №305, прийом дітей в дошкільний учбовий заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної картки про стан здоров'я дитини, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення та свідоцтва про народження.

Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення місцевого органу управління освітою.

Міністерство також надало роз’яснення щодо питань необхідності профілактичних щеплень дітей.

За повідомленням відомства, особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об'єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров'я і подальші наслідки.

У міністерстві підкреслили, що право на відмову від щеплень закріплене і в Положенні про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 03.02.2006 р. №48.

У разі, якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів, вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісією, згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України №434 від 29.11.2002 та затвердженого цим наказом примірного "Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу".

В Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту зазначили, що відмова керівника дошкільного навчального закладу у прийнятті дитини до закладу без відповідних профілактичних щеплень суперечать діючому законодавству України.

За наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка із висновком лікаря, у якому зазначено, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, керівник закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу.

За дорученням заступника міністра освіти Б Жебровського, зміст відповідного листа має бути доведений до відома місцевих органів управління освітою та керівників дошкільних навчальних закладів.

Нагадаємо, у липні минулого року, Верховною Радою були внесені зміни до Закону України "Про дошкільну освіту", якими зокрема передбачена обов’язковість дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку, доступність і безоплатність якої має забезпечувати держава.

За матеріалами: Освіта.ua
Дата публікації: 01.06.2011

Щеплення: за i проти

Як тільки дитина з'являється на світ, до неї відразу поспішає людина зі шприцем в руках. У перші 12 годин життя дитинi роблять щеплення від гепатиту В, на четвертий день - БЦЖ, від туберкульозу, за місяць знову гепатит, потім АКДС (асоційоване коклюшно-дифтерійно-правцеве), знову гепатит…

Навіть самі фахівці ніяк не можуть домовитися між собою про користь чи шкоду щеплень. Що тут взяти з батьків, які слухають всіх і кожного і не знають, вірити в страшилки чи в історії з благополучним фіналом. Взагалі, довгострокові наслідки щеплень досі погано вивчені, і як може проявитися щеплення, зроблене 10, 15, 20 років тому, нiкому невідомо. Дослідникам намагаються довести, що у лейкозу, аутизму і навіть діабету є прямий зв'язок із щепленнями, зробленими в ранньому дитинстві.

Поки дитина маленька, не можливо з упевненістю сказати, чи буде у неї алергічна реакція на якусь вакцину. Перевірити це можна тільки після п'яти-шести років. Друге питання – чи сприйнятлива дитина до всіх небезпечних хвороб типу дифтерії, поліомієліту? Адже не 100% населення Землі однаково сприйнятливі до інфекцій. Це означає, що і щеплення 100%-там не потрібні. Наприклад, загальновідомий факт: до першого типу вірусу поліомієліту сприйнятлива всього 1 людина з мільйону, а до двох інших типів цього вірусу - одна на півмільйона. Проте, щеплення роблять усім поголовно і ускладнення після щеплення виникають у куди більшої кількості детей. Але говорити все це своїм пацієнтам лiкарi не мають права. Точно так само, як жоден лікар не має права змушувати батьків зробити щеплення.

Супротивників щеплень багато тільки тому, що прихильників щеплень все одно більше. На 100 діток сьогодні доводиться приблизно 80 щеплених і 20 нещеплених. Тобто нещеплені дітки живуть у середовищі, де більшість захищені від інфекції, а значить шансів, що інфекція пошириться, не так багато. А що буде, коли в процентному співвідношенні дітей буде 50 на 50? Так що, чим більше розповідати про шкоду щеплень, писати про те, як правильно оформляти «відводи», тим більше шансів отримати епідемію дифтерії, коклюшу та кору. Але на офіційному рівні відмову від щеплень ніхто не популяризує. Так, гомеопати (дуже популярні нині лікарі) навряд чи скажуть добрі слова про щеплення, але покажіть сімейного лікаря, який запропонує відмовитися від вакцинації або добровільно запропонує полегшену вакцину?

Жертви стереотипів. Ще років 10-15 тому в десяти мам лише одна була готова відмовитися від щеплень, а сьогодні, завдяки активізації супротивників, «ні» говорять уже п'ятеро з десятка. Адже для того, щоб звести до мінімуму реакцію організму на вакцинацію, батькам необхідно виконати деякі умови. Наприклад, стан дитини після вакцинації буде залежати від того, як почувала себе дитина до щеплення. Перед вакцинацією у дитини не повинно бути нежиті, проносу, висипу, температури. У випадках хвороби дитини: в гострому періоді захворювань, при неврологічних порушеннях, недоношеності, алергічних захворюваннях - введення вакцини відкладається до зменшення симптомів або періоду відносного здоров'я. У кожному разі перед щепленням дитину повинен оглянути лікар. Потрібно виконати аналізи крові та сечі.

Деякі перенесені дитиною захворювання викликають тривале ослаблення захисних сил організму, що є відносним протипоказанням до вакцинації на певний термін. Тоді дитина прищеплюється за індивідуальним календарем! Спеціально готуватися до проведення щеплення не потрібно. За 2-3 дні до вакцинації дитинi в раціон не слід вводити нових продуктів. Якщо дитина схильна до алергічних захворювань, то за 1 день до щеплення призначають антигістамінні препарати. За призначенням лікаря через 5-6 годин після щеплення можна дати дитині жарознижуючий засіб. Іноді після профілактичного щеплення (особливо, проти дифтерії, кашлюку, правця) у дитини відзначається підвищення температури до 38-38,5 градусiв. Протягом доби стан малюка, зазвичай, нормалізується. Більш серйозні реакції після проведеної вакцинації спостерігаються вкрай рідко.

Укол за правилами. За правилами лікар зобов'язаний поінформувати пацієнта про всі щеплення, що пропонуються - платнi та безкоштовнi, а так розповісти про їх особливості. Батьки можуть попросити у лікаря повний список протипоказань та поствакцинальних ускладнень. Можна і треба вимагати документ, в якому зазначений термін придатності вакцини, сертифікат та інструкцію до вакцини. Якщо після щеплення з'явилися ускладнення, батьки повинні наполягти на тому, щоб це було вписано в прищепний паспорт.

ЗДОРОВ'Я ДИТИНИ

Відмова від вакцинацій

Противники щеплень стверджують, що мода на відмову від вакцинацій - початок боротьби з експериментами над людьми в державному масштабі. А ось фахівці впевнені: це добровільний вирок своїм дітям, що підписується батьками, якi ніколи не бачили малят, перехворівших на поліомієліт.

Сьогодні в світі застосовують вакцину проти 40 інфекційних захворювань, тобто практично від будь-якої інфекції, проти якої є вакцина, батьки в змозі захистити свою дитину. Недарма в кожній країні діє Національний календар щеплень, у який законодавчо включені ефективні і доступні вакцини проти найбільш масових і небезпечних інфекцій. Однак далеко не всі діти та їхні батьки добровільно йдуть на цю процедуру.

Аргументи «проти». Нещеплену дитину могли не взяти в дитячий сад, та й сумніви в успіхах радянської медицини прирівнювалися до інакомислення. Тепер з відмови від щеплень починається будь-який візит до гомеопата. Саме з щеплень, особливо з щеплення від гепатиту В, яке зараз роблять дитині в першу добу після народження, починаються перші проблеми зі здоров'ям у малюків. Солі ртуті, які є концентратом для більшості вакцин, викликають отруєння і виводяться з організму роками. А скільки щеплень ми робимо малюкам тільки протягом першого року життя?

Саме лiкарi, що від традиційної медицини перейшли до альтернативної, розповідають про факти, які лікарі спеціально приховують, щоб не травмувати психіку батьків. Скажімо, чи знаєте ви, що в організм дитини разом з білковими чужорідними субстанціями вводяться і високотоксичні деякі з'єднання? Наприклад, вакцина АКДП (проти коклюшу, дифтерії і правця), що вводиться багаторазово в організм немовлят, містить ртутну сіль у суміші з формальдегідом та іншими хімічними речовинами. Існують і реальні приклади, коли організм дитини не справлявся з подібним хімічним коктейлем. Деякi дiти пiсля комбінаторного щеплення перестають говорити і втрачають слух внаслідок вакцинації. Причина - погана комбінація препаратів. У нас про можливі наслідки батьків ніхто не попереджає. Немає в нашій країні та офіційної статистики, яка могла б сказати, що саме трапляється з дітьми після щеплень і як часто.

Втім, список можливих ускладнень при бажанні можна знайти і в медичній літературі, і в офіційних документах Всесвітньої організації охорони здоров'я. Щеплення і справді можуть привести до енцефаліту, вакцино-асоційованого поліомієліту і поразки центральної нервової системи з генералізованими або фокальними залишковими проявами, які можуть призвести до інвалідності. Однак треба зауважити, що за статистикою цей букет ускладнень отримують лише 400 осіб з 100 000 щеплених, або, іншими словами, 0,4%, дітей.

Аргументи «за». Втім, навіть прихильники щеплень далеко не завжди підходять до процесу вакцинації з розумом. Скажімо, хто з нас в останні 10 років відновлював щеплення від дифтерії і правця? Між тим дифтерія не так вже й рідко зустрічається. Багато батьків просто занадто молоді для того, щоб знати, які спалахи поліомієліту були ще на початку 20-30-х років ХХ століття, коли багато хто з перехворілих діток поверталися до шкіл в інвалідних візках. Друга хвиля епідемії накотилася на нас в 60-ті роки. Та й зараз бути впевненим у тому, що ваша дитина нічим не заразиться, не можна. Влітку діти бігають босоніж по травичці, грають у пісочниці. Досить зовсім невеликого садна, щоб відбулося зараження. Ще страшніше, що багато хто з переносників захворювання навіть не знають того, що є носіями збудника хвороби. Маючи придбаний під час вакцинації або хороший вроджений імунітет, вони можуть розносити ту ж дифтерію протягом шести тижнів. Достатньо такому рознощику інфекцій лише чхнути або відкашлятися в присутності нещепленої людини ще й зі слабким імунітетом.

Існуючий календар щеплень був придуманий не дарма. Починаючи з 1997 року дітей прищеплюють від гепатиту В – страшної хвороби, що важко піддається лікуванню, яка в хронічній формі здатна зруйнувати людину не менше, ніж СНІД. 20% хронічних хворих страждають цирозом печінки або одним з видів ракової пухлини, половина з них гинуть протягом п'яти років. В світі нормою вважається від 1 до 3 відсотків. І лише в країнах Африки ця цифра становить близько 10%. Багато псевдолiкарiв, не маючи достатньої кількості знань, заявляють, що гепатит В отримують здебільшого сексуально-трансмісивних шляхом або через нестерилізовані медичні інструменти. Проте хто може гарантувати, що в перукарні, де ви робите манікюр і педикюр, зрізуєте задирки і шліфуєте мозолі, стерилізують інструменти після кожного клієнта? Але ж ви можете не просто захворіти, а й активно переносити вірус, в тому числі і своїм нещепленим дітям, які могли б мати пожиттєвий імунітет, якби безкоштовно отримали щеплення в перший рік життя. Оформляючи офіційну відмову від щеплення, подумайте про те, що ризик поствакцинальних ускладнень в десятки разів менший, ніж ризик отримати гепатит.

Календар імунізації відповідно до віку дитини:
12:00: перша вакцинація - гепатит В; ефективність 70-90%.
4-5 днів: вакцинація - туберкульоз; ефективність 60-80%.
1 місяць: друга вакцинація - гепатит В, ефективність 70-90%.
3 місяці: перша вакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція; ефективність - 100%, але тільки після третьої вакцинації.
4,5 місяці: друга вакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція; ефективність - 100%, але тільки після третьої вакцинації.
6 місяців: третя вакцинація: дифтерія, коклюш, правець, поліомієліт, гемофільна інфекція; ефективність - 100%.
15 місяців: перша вакцинація - кір, свинка і краснуха, ефективність - 70-90%.
18 місяців: ревакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт; ефективність - 100%.
7 років: друга ревакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт; ефективність - 100%; а також кір, свинка і краснуха, ефективність - 70-90%.
12 років: ревакцинація краснухи для дівчаток. 14 років: ревакцинація - дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт; ефективність - 100%.
Як правило, в цей момент ревакцинують і від туберкульозу. Однак тут все залежить від реакції манту, яку школярі перевіряють кожен рік.

http://www.secret-press.com/zdor34.html