Комунальний заклад дошкільної освіти(ясла-садок)комбінованого типу №1 "Калинка" Сокальської міської ради Львівської області
 
.





Сторінка логопеда


  

Багатьох матусь дуже хвилює питання: «Коли дорогоцінне маля повинне почати говорити, в якому віці і який словниковий запас вважається нормальним»?.

 Ми пропонуємо вам спробувати разом розібратися з цією складною проблемою. Давайте ж поговоримо на цю тему детальніше.

 

Фахівці переконані, що при нормальному розвитку дитини, до півторарічного віку малюк повинен навчитися запам’ятовувати до двадцяти слів кожен місяць і говорити сім-десять з них.

 

До кінця другого року – початку третього, в мові вашої дитини повинні з’явитися речення, що складаються з двох слів – підмета і присудка.

 Так, наприклад, ви повинні чути від малюка фрази : «Дай пити»!, «Там іграшка»! і так далі.

 Поступово ці короткі речення повинні збільшуватися. Ви навіть можете помітити в мові дитини речення, що складаються з п’яти слів.

 

Дитячі фахівці відмічають, що дуже важливо, якомога раніше помітити порушення мовної функції у малюка, якщо, звичайно, такі є.

 У один певний день постарайтеся записати усі слова, які вже може вимовляти ваша дитина.

 

Прослідкуєте, як змінилася ситуація через два-три місяця, що нового вдалося засвоїти вашому малюку в спілкуванні, командах, іграх.

 Для того, щоб мова дитини розвивалася, ви повинні якомога більше розмовляти зі своїм малюком і неодмінно слухати його.

 

Пам’ятаєте про те, що в цьому ніжному віці ваша дитина, як ніколи, гостро потребує співрозмовника.

 Якщо у мами немає часу на те, щоб спілкуватися з дитиною, то будьте готові до того, що мова дитини розвиватиметься уповільнено, а словниковий запас її буде дуже обмежений в порівнянні з однолітками.

 Нехай малюк розповідає вам про те, чого він хоче або що він робить, а ви допомагайте йому вживати добре знайомі йому слова.

 

Коли ви вирушаєте на прогулянку, то обов’язково показуйте малюкові нові предмети і явища, розповідаючи про них.

 При цьому дуже важливо щоб ваша мова була правильною і чіткою.

 Кожне нове для дитини слово необхідно промовляти і окремо, і у складі речення. Але копіювати вимову дитини не варто. Також як і сюсюкатися з ним.

 Якщо ви хочете, щоб ваша дитина в майбутньому не мала мовних проблем, то уважно стежте за тим, як розмовляєте ви.

 Ваша мова повинна стати зразком для крихітки.

 

Обов’язково читайте своїй дитині книжки, в яких є барвисті ілюстрації. Нехай ваш малюк показує вам ті картинки, які ви йому називаєте.

 Можете навіть скласти альбом з фотографіями добре знайомих вашій дитині предметів ужитку, іграшок і одягу. Перегортайте такий альбом, постійно привертаючи увагу малюка до реальності, просячи його назвати предмети, які він бачить.

 Дуже добре, якщо у вашому альбомі будуть фотографії яких-небудь дій.

 Це дозволить дитині швидше засвоїти основні дієслова: «коштує», «сидить», «їсть», «грає» і так далі.

 

Співайте разом прості пісеньки, відстукуючи при цьому ритм.

 Грайте з малюком в прості ігри, просячи дитини коментувати гру.

 

Якщо у дитини дуже мізерний словарний запас, то слова спочатку можна замінювати поєднаннями звуків «кап-кап», «тук-тук», «гав-гав» та ін.

 Неодмінно заохочуйте дитину за кожне сказане слово, постарайтеся викликати у неї бажання розмовляти.

 А ось помилки треба виправляти дуже м’яко і ненав’язливо.

 

Для того, щоб освоїти мовлення добре підходять народні казки, де одні і ті ж слова повторюються кілька разів «Курочка ряба», «Ріпка», «Колобок» та інші казки для найменших.

 

Для прискорення розвитку мовлення треба розвивати також і дрібну моторику рук. Для цього придбайте дитині пазли, конструктори. Вони дозволяють розвинути рухи пальців.

 Якщо ваша дитина розвивається в динаміці, кількість нових слів росте, збільшується число нових навичок, то усе буде добре. Інакше обов’язково потрібна консультація невропатолога, який призначить лікування.


 
 
 
 

НА ДОПОМОГУ БАТЬКАМ У ПРОВЕДЕННІ ІГОР З ДОШКІЛЬНИКАМИ-ЛОГОПАТАМИ

Юлія Рібцун

   Усіх батьків рано чи пізно починає турбувати питання готовності дитини до школи. Вони мріють, щоб малюк був здоровим, розумним і, ставши дорослим, досяг життєвих і професійних успіхів, прагнуть, аби він зростав вільним у спілкуванні та впевненим у власних можливостях.

І чи не найсуттєвішою умовою для цього є оволодіння правильним мовленням. Лише тоді, коли дитина постійно чутиме чітке, виразне мовлення, вона навчиться правильно розмовляти, краще розумітиме мовлення оточуючих, легко передаватиме власні думки й бажання.

У сім'ї дорослі-розуміють дошкільника з півслова. І якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Якщо ви помітили, що однолітки сміються над мовленням вашого малюка, спробуйте об'єктивно оцінити ситуацію.

Не забувайте, що дитина може поступово усамітнитися, що дедалі більше затримуватиме мовленнєвий розвиток, і негативно впливатиме на її характер. Вона може стати дратівливою, замкнутою, плаксивою. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади.

Першим помічником для вас стане логопед, який після ретельного обстеження дитини поставить кваліфікований діагноз, визначить шляхи корекції розладу. Він розповість, що часто причиною спотвореної звуковимови є порушена рухливість чи недорозвиток органів мовнорухового апарату (губ, язика). Порадить, який комплекс спеціальних вправ для розвитку артикуляційної моторики необхідно щодня виконувати.

Спочатку повправляйтеся самі і тільки потім заохочуйте до виконання артикуляційної гімнастики дитину. Це обов'язково потрібно робити перед дзеркалом, що допоможе проконтролювати правильність виконання вправ. Особливу увагу зверніть на чіткість, плавність, диференційованість, точність і рівномірність відтворюваних рухів, здатність переключатися з одного руху на інший. Заняття доцільно проводити в ігровій формі, що сприятиме зацікавленості дитини й досягненню найкращих результатів.

Артикуляційна моторика тісно пов'язана з розвитком дрібної, тобто рухливістю дитячих пальчиків. Нанизування намистинок, застібання ґудзиків, шнурування, гра з мозаїкою, виконання аплікацій, малювання, розфарбовування, домальовування, складання геометричних і рослинних орнаментів, візерунків, з'єднування стрілочками відповідних частин малюнків, ліплення - все це допоможе дошкільнику розвинути як дрібні м'язи рук, так і мовлення в цілому, підготує до опанування навичок письма.

Процес оволодіння звуками неможливий без достатнього рівня розвитку фонетико-фонематичних процесів (слухового сприймання, уваги та пам'яті). Якщо малюк дефектно сприймає звуки на слух, не розрізняє корелюючих фонем (схожих за вимовою чи звучанням), то й не зможе правильно говорити, а згодом і правильно писати. Корекційна робота починається у формі гри на матеріалі немовленнєвих звуків (Як гуде комар? - З-з-з. Як шумлять дерева? - Ш-ш-ш.) і поступово охоплює всі засвоєні дитиною звуки, які виправляє та автоматизує (вводить у самостійне мовлення) логопед. За необхідності проводиться диференціація - робота щодо розрізнювання в мовленні змішуваних звуків.

Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимова дитини, і дуже рідко звертається увага на недорозвинення лексичної та граматичної ланок мовлення. Але не забувайте про те, що всі сторони мовлення дошкільника формуються, розвиваються й функціонують у єдності та нерозривно пов'язані між собою. Порушення однієї ланки веде за собою не-дорозвиток іншої, наприклад недоліки усного мовлення часто проявляються па письмі (тобто дитина пише так само неправильно, як і говорить).

Тому під час занять важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (роду, числа, відмінка, часу, виду), розвивати зв'язне мовлення та всі психічні процеси (мислення, пам'ять, увагу) у цілому.

Зазвичай логопеди дають поради щодо форм роботи,які ви можете використовувати в домашніх умовах. Такі заняття дадуть дитині перші уявлення про звук,склад, слово, речення, допоможуть всебічно розвиватися. Вони не потребують ні спеціальної підготовки, ні значних зусиль.

Однак лише механічне заучування слів не збагатить активний словник дітей. Для занять необхідні предметні та сюжетні малюнки, різноманітні лото, дитячі книжки та журнали.

Під час ігрових завдань доцільно використовувати предмети повсякденною вжитку (іграшки, посуд, одяг, побутові прилади тощо), ознайомити дошкільників з їх назвами та призначенням.

Особливу увагу звертайте на відмінкові, родові та числові закінчення іменників і дієслів (ніж-ножі-ножем - п'ять ножів; ложка-ложки-ложкою - сім ліжок; Валя читав книжку - Валя читала книжку; дівчинка малює - дівчатка малюють), на утворення нових слів за допомогою складання основ, додавання суфіксів чи префіксі в (овочі + різати = овочерізка; біл + чин- = білчин;.пере- + їхати = переїхати). Саме такі форми найчастіше засвоюються дітьми помилково чи недостатньо.

Корисно проводити ігри на природі, збагачуючи знання дошкільнят про навколишній світ. Ви маєте спонукати дітей до розповідей про те, як пройшов день у дитячому садочку, в які ігри грали, про що цікаве дізналися, кого чи що бачили на прогулянці. Нехай малюк поділиться враженнями від переглянутого мультфільму чи прочитаної казки.

Щодня дитина мас почути від вас казку, байку, оповідання або вірш. Вивчайте з малюком напам'ять віршовані мініатюри, відгадуйте загадки, повторюйте скоромовки та домовлянки, аналізуйте разом зміст прислів'їв і приказок. Така комплексна робота дасть змогу досягти позитивних результатів.

Щоб дітям було цікаво, обов'язково навчайте їх у формі гри. Адже гра - супутник дитинства, провідна діяльність, під час якої коригується та роз-вивається дитяче мовлення й особистість у цілому.

Яку гру вибрати, щоб вона була не лише цікавою, а й корисною для дитини? Як методично правильно організувати й провести її, дотримуючись певної системи?

Під час проведення ігор різних типів із мовленнєвими завданнями вам допоможуть запропоновані правила, які були виведені, спираючись на методику О. Барташнікова:

1. Пам'ятайте, що саме в дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне - воно гнучке для подолання мовленнєвих вад. Тому чим раніше ви звернетеся по допомогу до спеціа-ліста, тим швидше дитина оволодіє правильним мовленням.

2. Організуйте постійне, добре освітлене робоче місце. Акуратно і зручно розмістіть ігровий матеріал, приберіть зі столу зайві речі, вимкніть радіоприймач і телевізор, подивіться па годинник, щоб зорієнтуватися, скільки часу триватиме заняття - гра.

3. Не забувайте, що дитина тільки-но починає вчитися правильно розмовляти, і ваше завдання - допомогти їй у цьому. Під час виконання ігрових завдань у неї (особливо на початкових етапах) можуть виникати труднощі. Не акцентуйте увагу на цьому, не дорікайте, коли в неї щось не виходить, якщо чогось вона не вміє. Не повторюйте за малюком непра-вильну вимову звуків. Розмовляйте з ним тільки правильно та своєчасно виправляйте.

4. Кожна дитина - індивідуальність. Її розвиток відбувається за власними законами. Тому не порівнюйте свою малюка з однолітками, які, можливо, випереджають його у своєму розвитку.

5. Ніколи не відмовляйте дитині в проханні погратися з нею. Спочатку самі ознайомтеся зі змістом гри, її правилами і тільки потім своїми словами поясніть дитині, як грати в цю гру. Якщо потрібно - проведіть попередню бесіду. Так ви емоційно підготуєте малюка до гри. Запропонуйте йому віршик, загадку, лічилку, закличку. Хай малюк вивчить їх разом із вами. Заохочуйте словесну творчість дітей, спонукайте їх до складання закличок та лічилок до ігор. Радійте кожному успіхові дитини разом із нею.

6. Якомога більше розмовляйте з дитиною, спонукайте її до запитань. Пояснюючи, говоріть чітко, виразно, спокійно. Переконайтесь, що малюк розуміє значення всіх слів. За потреби у присутності дитини зверніться до словника.

7. Ігрові завдання не повинні бути занадто простими (малюкові нецікаво їх виконувати) чи складними (дитина відчуватиме невпевненість у своїх силах). Добирайте навантаження таким чином, щоб воно відповідало віковим, мовленнєвим і психофізичним можливостям дитини, було цікавим та доступним для сприймання. Фантазуйте, придумуйте власні варіанти ігор, аналогічні тим, які викликають особливі труднощі у вашої дитини. Адже найкраще знаєте свого малюка саме ви.

8. Пам'ятайте, що у дошкільників із мовленнєвими порушеннями страждають всі психічні процеси. Тому під час виконання мовленнєвих завдань дитині потрібно давати більше часу для роздумів. Не слід підганяти її з відповіддю, краще повторити завдання ще раз і тільки після невдалих багаторазових спроб натякніть, в якому напрямку слід шукати вирішення цього завдання (поставте запитання, наведіть приклад розв'язування аналогічної проблеми, запропонуйте варіанти відповідей). Виявляйте свою кмітливість.

9. Може статися, що дитина не спроможна виконати завдання. Запропонуйте їй полегшений варіант. Якщо ж і він не вдається - відкладіть гру і поверніться до неї завтра. Коли і наступною разу малюк не зможе виконати завдання, незважаючи на ваші натяки й підказки, докладно поясніть спосіб вирішення,запропонуйте спочатку легший, а потім усклад-нений варіант. Через деякий час варто знову повернутися до цієї гри, аби переконатися, що дитина справді добре засвоїла навчальний матеріал.

10. Не примушуйте дитину продовжувати гру, якщо в неї щось не виходить або вона втомилася. Внаслідок примусу у малюка виникає страх перед можливим покаранням, і вся його енергія піде не на розумову роботу, а на подолання небажання продовжувати заняття. Це призводить до того, що дитина часто відволікається, робить багато помилок. Будьте терплячими, не виявляйте негативних емоцій, адже це може призвести до ще більшого ускладнення мовленнєвого порушення - заїкання або неврологічних розладів. Намагайтеся переключити увагу дошкільника на інший вид роботи. 11. Якщо ж рівень розвитку дитини не зріс, ви припустилися помилки: підвищили вимоги, використовували занадто складні ігри; залучаючи дитину до ігрової діяльності; користувалися авторитарними методами. І це, звичайно, негативно позначилося на емоційному самопочутті малюка, на його бажанні спілкуватися з вами у процесі гри, на його ініціативності. Проаналізуйте свою тактику і ліквідуйте перешкоди. Запам'ятайте золоте правило організації і керівництва будь-якою діяльністю дитини, у тому числі й грою: дитині має бути цікаво і комфортно! Тільки за такої умови розвиток усіх сторін особистості малюка буде повноцінним.

12. Відзначайте всі досягнення дитини під час гри. Не будьте байдужими та пасивними. Намагайтесь об'єктивно оцінювати свою дитину, відзначати сильні та слабкі риси її характеру. Лише так ви зможете виявити шляхи використання одних і коригування інших.

13. Навчайте за допомогою активної дії і живого невимушеною спілкування. Саме так дитина навчиться правильно розмовляти, опанує рушійні фактори розвитку - три "само": самоконтроль, самооцінку, способи самовдосконалення.

14. Не соромтеся звертатися за допомогою до логопеда. Адже тільки завдяки співпраці логопеда й батьків, використанню цікавих і доступних видів роботи у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням.

Мовленнєва гра, за вмілого керівництва з боку дорослих, здатна творити чудеса. Щоденно проводячи ігри зі своєю дитиною, ви переконаєтесь, що саме гра для неї - найефективніший засіб навчання та виховання, коригування й розвитку мовлення, особистості в цілому.

Продовжуйте активно шукати відповіді на проблемні запитання, спілкуватися з малюком українською мовою, розвивати пізнавальний інтерес, допитливість. Пам'ятайте, що процес навчання мовлення дитини не може ґрунтуватися на простих однозначних і готових рецептах. Його кінцевий успіх багато в чому визначиться вашим творчим підходом до за-пропонованого матеріалу. Шановні батьки, не сподівайтеся на швидкий ефект у навчанні, адже малюк тільки-но починає знайомитися з рідною мовою.

Отже, батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу. Тільки у співпраці з дитиною ви зможете досягти бажаного: навчити відрізняти правильну звуковимову від дефектної, сформувати навички самоконтролю за власним мовленням, збагатити слов-никовий запас, удосконалити зв'язне мовлення, розвинути увагу, пам'ять, інтелект, підготуєте до успішного навчання у школі.

 
 
 
 
 
 
          

ЧАС ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА!!!

 

Якщо вашій дитині важко спілкуватись зі своїми однолітками, і ви помітили, що її мова значно відстає від норми зверніться за консультацією до логопеда.

 Виясніть, що стало причиною. Можливо, ви дуже мало спілкуєтесь з вашою дитиною, і вона просто не чує розмовної мови. Тоді негайно почніть більше спілкуватись з дитиною, читати казки, вірші, активно займатись малюванням, ліпленням.

 

Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків:

 

 

Свистячі.

 

"С", "З", "Ц" – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3-го року життя.

 

 

Шиплячі і сонорні.

 

"Ш", "Ж", "Ч", "Л", "Р" – до кінця 5-го року життя.

Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно.

 

 

Чим довше малюк буде картавити і шепилявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект!

 

                   Артикуляційна гімнастика.

 

             Проводьте ці вправи з малюком щодня!!!

 

"Смачне варення" – облизати губи.

 

 

"Голочка" – витягнути тоненький язичок вперед.

 

 

"Годинник" – кінчик язика швидко пересувається з одного куточка губ в інший.

 

 

"Збираємо мак" – водити язичок за верхніми та нижніми зубами.

 

 

"Маляр" – язичок малює по піднебінню вперед-назад, вправо-вліво.

 

 

"Щітка" – почистити спинку язика верхніми зубами.

 

 

"Лопатка" – широкий язик покласти на нижню губу, розслабити і потримати 10 секунд.

 

 

"Каруселі" – язичок тягнеться до носика і до підборіддя, потім ховається в ротику.

 

Хай малюк виконує ці вправи перед дзеркалом.

 

 

 
 
 
 
 
 
 

1
2
3