Не хочу їсти!

 

 

 

Якщо Ви – правильна матуся, то ситуація, коли Ваш малюк відмовляється попоїсти, або ж їсть дуже мало, - може викликати у Вас шок! І одразу реакція – нервувати і скоріш бити на сполох! Перша порада – заспокойтеся самі і не робіть із мухи - слона! По-друге, в жодному разі люблячим мамам годувати свою дитину силоміць категорично забороняється! Поганий апетит завжди має причину, треба просто з'ясувати - в чому справа? Може малюк нездоровий? Може ви годуєте його не вдома, а в незнайомому місці, і це його дратує? Може їжа йому не до смаку? А може він просто не встиг зголодніти? Якщо дитину в не вдається нагодувати - краще цього зовсім не робити, ніж примушувати.

Педіатри впевнено стверджують: поганий апетит у здорової дитини − це результат помилок дорослих. Усунувши їх, Ви допоможе Вашому малюку і він буде їсти з апетитом, на користь собі і на радість матусі. Як досягти успіху у цій справі? Не впадати в крайнощі і не фіксувати увагу дитини на своїх побоюваннях з приводу того, що вона мало поїла. Навпаки, годування треба перетворити на цікаву і веселу гру, щоб малюкові хотілося через певний час знову погратися в гру «А що у нас тут такого смачного? Вгадаймо?». Таким чином поступово у нього сформується ставлення до їжі, як до цілком природної і добровільної процедури.

Перший рік життя дитини − найзручніший час, коли його можна пізнати, зрозуміти і починати потихеньку привчати до правильного режиму харчування. Але спочатку, малюк встановлює свої правила – він сам диктує час, коли йому хочеться поїсти. Спостерігайте і враховуйте індивідуальні особливості Вашої дитини. Бо ж, одні з них більш охоче їдять вранці, а інші − наполягають на вечірній трапезі. А якщо малюк виявляється поганим “їдцем”, з’ясуйте - чому? Якщо порція завелика – зменшить її. А може причина полягає в тому, що їжа дуже калорійна, а дитячий шлунок не сприймає такого навантаження і інтуїтивно відмовляється їсти. І навпаки - дітям, які з'їдають малі об'єми їжі, за рекомендацією лікаря кількість заміняють на якість. Тобто призначається більш калорійне харчування.

Мамо, я не люблю ось це!

З першого ж дня перебування у цьому світі кожен малюк особливий! І своєрідні смаки до їжі в нього проявляються майже одразу. Наприклад, підсолоджену воду він п'є охоче, а звичайну пити відмовляється. Якщо Ви любите свою крихітку, то прислухаєтеся і поважатимете навіть ці її невеличкі смакові особливості. Звісно ж, впливати і розвивати смаки дитини потрібно, але не примусовими засобами, оскільки це може викликати відверту відмову від деяких видів їжі. Наприклад, не всі діти одразу в захопленні від овочів, оскільки їм більш до вподоби солодкий смак їжі. Але треба поступово вводити в раціон дитини різноманітні продукти, щоб збалансувати наявність необхідних поживних речовин та мікроелементів. Якщо Ваш малюк не з'їв нової страви першого ж дня, повторіть спробу наступного. Відмовиться? Не кваптеся, дайте йому цю їжу через декілька днів. Знову невдача? Не нервуйте − через місяць справа піде інакше. Як кажуть, вода камінь точить. Головне, робіть все спокійно, з умовлянням, граючи і з ласкою. І якщо навіть Ваша дитина все-таки остаточно відмовиться від якоїсь страви – це нічого не доводить. Може просто саме її унікальний організм має все те корисне, яке є у тій страві, від якої її верне. І, як не крути, - Вам доведеться з цим рахуватися. В такому випадку, нехай Ваш педіатр порадить: чим замінити цю їжу, щоб збалансувати харчування дитини. Якщо цього не зробити одразу - пізніше це позначиться на загальному розвитку. Але іншого шляху немає − годування дитини силоміць – це не вихід.

Ложка і чашка – друзі навіки!

Одна нетерпляча матуся зізналася, що сама з ложечки годувала свою дитину до семирічного віку. Бо ж поспішаючи, їй зручніше було прискорити цей процес самотужки, ніж чекати, поки дитина сама все з’їсть. В цьому випадку, як то кажуть: поспішиш – людей насмішиш. Якщо така хибна позиція Вам підходить, - можете робити, як вона. Втім, краще якомога раніше привчити малюка до ложки, ніж потім мучитися з процесом годування довгі роки. Недарма існує китайське прислів’я: «Гарні батьки не ловитимуть рибу для своєї дитини, а навчать її самотужки ловити рибу!» Це саме такий випадок.

Чашка – неодмінний атрибут дорослого процесу харчування. Тому надовго не відтягуйте і появи чашку в руках Вашої дитини.

Я буду їсти сам!

Яка мама не прагне, щоб її дитина вигукнула ці слова! Втім, як привчити дитину акуратності під час їжі? Все залежить від Вашої акуратності. Намагайтеся, годуючи малюка, не замурзувати його обличчя. А якщо все-таки ж таки цього не можна уникнути, - швиденько витріть личко серветкою. В такий спосіб Ви виявляєте до маленької людини свою повагу. І поступово в нього самого зароджується самоповага до себе. Пізніше саме з цих паростків виросте акуратність і увага до процесу харчування.

Стіл, за яким Ви годуєте малюка, також повинен бути чистим. Якщо пролилося що-небудь − швиденько витріть, не чекаючи кінця годування.

Також привчайте дитину до того, що за стіл сідають з чистими вимитими руками, губи витирають серветкою, а не руками, не лізуть ними в тарілку, під час їжі не встають з-за столу, перериваючи їжу, не відволікаються на іграшки та інші цікаві для дитини процеси. Як-то кажуть: закінчив справу – йди і грайся!

Отже, дорогі матусі. Не така вже й важка ця справа – нагодувати свого малюка. Потрібно тільки якомога більше проявляти терпіння, спокою і, звісно ж, - любові до своєї рідної кровиночки.